НОВИНИ

Експортний контроль як інструмент політичного впливу

Торгівля товарами подвійного використання в країнах ЄС регулюється постановою Ради ЄС №428/2009 від 5 травня 2009 року (оригінальна назва – Council Regulation №428/2009). Стаття 21 цієї постанови зобов’язує кожну державу-учасника “доручити своїм компетентним органам збирати інформацію про будь-яке замовлення або угоду з предметами подвійного призначення”.

Експортний контроль в країнах ЄС

Принципи контролю експорту військової техніки та озброєнь в країнах ЄС викладені в законодавчому акті під назвою Загальні позиції Ради 2008/944/CFSP від 8 грудня 2008 року, далі – “Загальні позиції” (оригінальна назва – Council Common Position 2008/944/CFSP). Стаття 1 “Загальних позицій” пояснює причину більшості відмов нашій державі у продажу товарів і технологій подвійного використання і військового призначення. Теза, що виправдовує умовні “санкції” стосовно України проголошена наступним чином:

“Держави-учасники рішуче запобігають експорту військових технологій та обладнання, що можуть бути використані у внутрішніх військових конфліктах, під час міжнародної агресії або сприятимуть регіональній нестабільності”.

Також держави-учасники повинні відмовити у видачі ліцензії на експорт військових товарів і технологій, що можуть: “спровокувати або продовжити військовий конфлікт або загострити наявні напружені відносини у країні кінцевого призначення”. Тож, Україна, перебуваючи у стані гібридної війни з РФ фактично сприймається єврочиновниками як територія, що має регіональну нестабільність.

Слід зазначити, що у відповідності до “Загальних позицій” в країнах ЄС, у випадку експорту товарів військового призначення необхідно оформити ліцензію на:

  • фактичний експорт, у тому числі для цілей ліцензованого виробництва військової техніки у третіх країнах;
  • брокерські послуги;
  • транзитні (“перевантажувальні”) послуги;
  • міжнародну передачу нематеріальних об’єктів, у тому числі за допомогою сучасних засобів зв’язку, а саме: програмне забезпечення, ноу-хау, технології, консультативний інжиніринг тощо.

До речі, стаття 4 “Загальних позицій” зобов’язує держав-учасників здійснювати обмін інформацією про факти відмов у видачі експортних ліцензій. Йдеться про те, що у випадку отримання фірмою-заявником хоча б однієї відмови на будь-яку експортну заявку в однієї з країн ЄС, ця фірма відразу потрапляє у відповідний загальний реєстр відмов строком на три роки:

“Перш ніж будь-яка держава-учасник надасть ліцензію, в якій було відмовлено іншою державою-учасником, вона, протягом останніх трьох років, повинна спочатку проконсультуватися з державою-учасником, яка видала відмову щодо суті ідентичною угоди. Якщо після консультацій держава-учасник вирішує надати ліцензію, вона повідомляє про це державу-учасника, що видала відмову, з докладним поясненням причин”.

Поряд з цим, стаття 8 “Загальних позицій” зобов’язує держав-учасників розсилати іншим державам-учасникам щорічний звіт про власний експорт товарів військового призначення з метою відпрацювання спільної позиції для країн ЄС.

Фінансовий контроль в країнах ЄС

Зміст останніх Директив Європейської Ради значно обмежує фінансову приватність нерезидентів ЄС, а саме: Директиви №2016/0208 та №2018/843 про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання грошей і фінансування тероризму. Положення цих Директив вимагають від держав-учасників:

  • здійснювати тотальний фінансовий контроль за операціями на суму більше 10 тисяч євро;
  • обмежувати бізнес-відносини з фізичними та юридичними особами з третіх країн, що визначені як країни з високим ризиком (до речі, Україна відноситься до таких країн);
  • встановити та розкрити інформацію про всіх кінцевих бенефіціарів юридичних осіб;
  • вимагати від кінцевих бенефіціарів інформацію про їх джерела доходів;
  • здійснювати постійний моніторинг складних та великих фінансових транзакцій;
  • до 10 вересня 2020 року ідентифікувати та розкрити інформацію відносно анонімних власників банківських рахунків та сейфів;
  • до 21 березня 2021 року об’єднати в єдину автоматизовану систему всі наявні фінансові реєстри.

Експортний контроль у США

Для США, як для найбільшого у світі виробника та експортера товарів подвійного призначення і військового використання, ефективний контроль за поширенням таких товарів і технологій має пріоритетне значення. У США комерційні інтереси нерозривно пов’язані з питаннями забезпечення національної безпеки.

Програма санкцій США щодо України і Росії реалізована в кількох правових формах. Деякі з нормативно-правових актів опубліковані у вигляді розпоряджень Президента, інші — в якості законів, прийнятих Конгресом. Усі, так звані санкційні закони публікуються у Кодексі федеральних правил (CFR) та об’єднані під умовною назвою Україна/Росія – супутні санкції (Ukraine/Russia – related Sanctions):

  • Розпорядження про дозвіл на впровадження певних санкцій, зазначених в Законі про протидію ворогам Америки за допомогою санкцій (№13849 від 20.09.2018);
  • Розпорядження про блокування майна окремих осіб і заборона деяких угод з Кримською областю України (№ 13685 від 19.03.2014);
  • Розпорядження про блокування майна окремих осіб, що сприяють ситуації в Україні (№13660 від 06.03.2014, №13661 від 17.03.2014 та №13662 від 20.03.2014);
  • Закон про боротьбу з ворогами Америки за допомогою санкцій (CAATSA);
  • Закон про підтримку свободи України 2014 року (UFSA);
  • Закон про суверенітет, цілісність, державну та економічну стабільність України 2014 року (SSIDES);
  • Міжнародний закон про надзвичайні економічні повноваження (IEEPA);
  • Національний закон про надзвичайні ситуації (NEA);
  • Звід федеральних правил, в якому відображені “Правила санкцій щодо України” (31 CFR Part 589).

Крім цього, при Міністерстві торгівлі США функціонує спеціальне бюро під назвою Bureau of Industry and Security (скорочено – BIS), співробітники якого адмініструють санкційні списки:

  • Список країн – реєстр держав, до яких заборонений експорт товарів подвійного призначення і військового використання;
  • Список заборонених осіб – реєстр фізичних і юридичних осіб, яким відмовлено в експортних привілеях;
  • Список об’єктів – реєстр іноземних осіб, у тому числі підприємств, дослідницьких установ, державних і приватних організацій, на які поширюються особливі ліцензійні вимоги для експорту реекспорту та/або передачі (усередині країни) згаданих товарів.

Не менш важливий нюанс, який слід враховувати під час співпраці з американськими виробниками, – це занадто заполітизований та достатньо складний режим отримання дозволу на експорт зі США товарів подвійного використання в країни, що не є членами НАТО. Іноді цей процес доходить до суцільного абсурду! Уряд США вносить у контрольні списки навіть такі товари, аналоги яких без обмежень можна придбати, наприклад у канадських виробників або у країнах Південно-Східної Азії (Китай, Тайвань тощо).

Фактично Держдеп використовує контрольні списки не тільки для захисту національних інтересів, але й в якості інструменту політичного впливу на країни “третього світу” і Україна у цьому сенсі не є виключенням. Така політика завдає значних економічних збитків американським виробникам, але останні її дотримуються досить педантично, побоюючись багатомільйонних штрафів. Більш детально про процедуру вивезення зі США товарів подвійного використання написано тут.

Втім, з впевненістю можна стверджувати, що система експортного контролю товарів подвійного використання та військового призначення в більшості країн майже ідентична і складається з трьох рівнів:

  1. Верхній рівень ЕК – система загальнодержавного контролю через ліцензування експортної діяльності та створення контрольних списків.
  2. Середній рівень ЕК – ідентифікація товарів (технологій) шляхом визначення їх відповідності позиціям, внесеним до відповідних контрольних списків. На цьому етапі використовуються форми прикордонного та митного контролю, а також валютні перевірки зовнішньоекономічних угод. Не варто забувати і про існування oversight — банківського нагляду за зовнішньоекономічними угодами клієнтів банків. Ця система, на відміну від України, у більшості країн реально працює!
  3. Нижній рівень ЕК – внутрішньофірмовий контроль. Кожен експортер товарів або технологій подвійного використання та військового призначення зобов’язаний налагодити діяльність внутрішнього комплаєнс-офісу з метою моніторингу цілі використання експортованої продукції кінцевими споживачами.

Однак, у американців є власний особливий погляд на систему експортного контролю. У Сполучених Штатах створено окремий інститут уповноважених керівників підприємств і установ з питань експортного контролю з розширеними повноваженнями. Це нагадує радянську систему офіцерів діючого резерву, що перебували на посадах радників у міністерствах, у НДІ та на державних підприємствах СРСР.

При цьому, на уповноважених з питань експортного контролю покладені ще й функції контррозвідки. Читачі, що зацікавились цією системою можуть самостійно ознайомитись з інформацію на сайті Університету Маямі (www.ora.miami.ed). Зокрема у виші створено посаду директора з експортного контролю та затверджено:

  • положення про експортний контроль;
  • правила приймання іноземних делегацій;
  • правила виїзду та перебування науковців університету за кордоном;
  • правила виїзду та перебування студентів університету за кордоном.

Звичайно, що існує заборона на вивезення за кордон ноутбуків та інших електронних носіїв зі службовою інформацією і спеціальним університетським програмним забезпеченням.

Опубліковані пам’ятки ФБР про шаблонні дії ворожих спецслужб відносно американських громадян (правила перебування у готелі, поводження під час конференцій, відвідування закордонних наукових центрів, проходження митного та прикордонного огляду тощо).

В університеті навіть розповсюджують постери про небажаність використання у закордонних подорожах власних смартфонів. Рекомендується або стерти пам’ять телефону, або придбати окремий смартфон для подорожей.

“Не кладіть електронні пристрої в зареєстрований багаж. Використовуйте паролі. Уникайте мереж Wi-Fi, якщо можете. У деяких країнах вони контролюються службами безпеки, у всіх випадках вони небезпечні. Перед поїздкою очистить свій ноутбук, телефон і КПК і переконайтеся, що на них немає конфіденційних контактів, досліджень або особистих даних. Якщо це можливо, використовуйте інший телефон і новий обліковий запис електронної пошти під час подорожі. Використовуйте сучасні засоби захисту від вірусів, шпигунських програм. Не використовуйте надані вам флешки – вони можуть бути скомпрометовані”.